З нагоди 65-ї річниці Великої Перемоги студенти та викладачі Гадяцького училища культури провели біля Вічного вогню Лінійку пам’яті під назвою «Вклонімося великим тим рокам». На зустріч зі студентами завітала Оксана Гаврилівна Суліковська, ветеран Великої Вітчизняної війни, колишній викладач училища. Її розповідь про буремні часи своєї молодості глибоко вразила і схвилювала слухачів, бо чим далі відходять у вічність події наймасштабнішої війни ХХ століття, тим ціннішими є спогади її очевидців та учасників. Суліковській було всього вісімнадцять, коли почалася війна. Разом з подругами вона неодноразово зверталася до військкомату з проханням відправити їх на фронт. Коли ж у жовтні 1941 року в Астрахані відкрили військову школу зв'язківців, що були дуже потрібні на передовій, дівчат направили на навчання. За кілька місяців по закінченні школи Оксана Гаврилівна потрапила на Західний фронт. Старанна служба не могла бути неоціненою: навесні 1943 року її нагороджено медаллю "За бойові заслуги". Це була перша і заслужена нагорода. Згодом їй вручили нагрудний знак "Відмінний зв'язківець". У тому ж 1943 році Оксану Гаврилівну призначили на посаду комсорга полку із військовим званням молодшого лейтенанта. Так, 21-річна дівчина очолювала комсомольську організацію з майже 800 осіб! У 1944 році, коли полк проходив по території Польщі, його комсорга було нагороджено орденом Червоної Зірки. Перемогу Оксана Гаврилівна зустріла під Кенінсбергом. За такі хвилини щастя, яке охопило тоді фронтовиків, варто було пройти нелегкими дорогами війни. "Війна війною, а молодість - молодістю", - згадує Оксана Гаврилівна. Навіть на межі життя і смерті намагалися дівчата бути красивими - і вкорочувалися довгі незграбні шинелі, ушивалися гімнастерки, влаштовувалися танці, співалися пісні. Невоєнних радостей було небагато, і були вони такими короткими, але ж були! Живили їх спогади про довоєнне безтурботне життя - і ще більше зміцнювали віру у перемогу над ворогом. Слухаючи розповідь Оксани Гаврилівни, студенти сповнилися повагою до і цієї жінки, яка не з чуток знає, що таке війна, і до усього її покоління, яке відстояло право для нас, сьогоднішніх, жити під мирним небом. Валентина Криворучко
|