Останнім часом спостерігається тенденція до зростання кількості шахрайств на території Карлівського району. Перед шахраєм мимоволі ми відчиняємо не лише двері, а й душу, яку він, шахрай, також умудряється обчистити як липку, забравши віру в людську доброту і щирість. Оговтатись після такого підлого удару людям буває дуже складно. Та чи можливо попередити шахрайство? Шахраї постійно підвищують свою кваліфікацію, вигадуючи нові схеми обдурювання. Як правило, це юридично грамотні люди, які не мають ні совісті, ні страху. Довірливі громадяни потрапляють на різні гачки афер шахраїв. Наприклад, у якесь село машиною привезли 10 мішків цукру чи якийсь інший товар (крупи, борошно та інше) за ціною, нижчою на 20 відсотків, аніж у місцевому магазині. Звісно, що товар швидко розкупили. Кому не дісталося, бідкалися, мовляв, хотіли б теж придбати, “і чого це сусідці так пощастило”. Та відповідь у шахраїв готова: “Немає проблем. Привеземо і вам. Замовляйте. Давайте гроші – і ми доставимо товар без жодних накруток”. І люди, не задумуючись, давали гроші. А обіцяного, як кажуть, три роки ждуть. Це, мабуть, про таких простодушних громадян. Надавши певні послуги, тим самим увійшовши у довіру до людей, їх просто “кидають”, зібравши з довірливих громадян значні суми грошей. Так трапляється і коли до бабусі приходить ввічлива, гарно одягнена жінка, видає себе за працівника соціального захисту населення й говорить, що у державі проводиться обмін грошей на купюри нового зразка. Потім пропонує здати їй ті гроші, які є, а натомість дає старенькій папірці, які нічого не варті. Або ще непрохана гостя говорить, що бабуся отримала добавку до пенсії, і дає їй фальшиву купюру номіналом 200 або 500 гривень та просить, щоб бабуся дала їй здачу в сумі, дещо нижчій за купюру. Шахрайство – злочин, який дуже непросто викрити, ще важче довести. Адже для цього необхідно довести умисел цих людей щодо скоєння такого діяння, а шахраї часто стверджують, що “брали, щоб повернути”. І справді, іноді дивуєшся, ну як на таке могли спокуситися постраждалі? Жоден банк не видасть кредиту, не переконавшись у платоспроможності клієнта. Люди ж чомусь часто позичають значні суми аферистам, з якими ледь знайомі. Коли ж нарешті усвідомлюють, що ті просто не збираються повертати борг, звертаються до міліції з криком відчаю: “Допоможіть!”. Власне, в цих випадках діють цивільно – правові відносини. Та чи думає про це громадянин, який “клюнув” на гачок чергової “суперпропозиції”? З криком “Допоможіть!” він побіжить до міліції завтра, а сьогодні, не задумуючись, віддає свої кровні за самі лише обіцянки, щоправда, виголошені досить переконливо талановитими акторами злодійського життя. Кримінальний кодекс України за шахрайство, стаття 190, передбачає такі види покарань (санкція). За першою частиною статті: штраф до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виправні роботи на строк до 2 – х років; обмеження волі строком до 3 – х років. За другою частиною статті: штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виправні роботи на строк від 1 до 2 років; обмеження волі строком до 5 років; позбавлення волі до 3 – х років. За третьою частиною статті – позбавлення волі від 3 – х до 8 – ми років. За четвертою частиною статті – позбавлення волі від 5 – ти до 12 – ти років з конфіскацією майна. Шановні жителі Полтавщини! Застерігаємо вас від подібних випадків. Не довіряйте незнайомим вам людям. Якщо до вас прийшли незнайомці, перевіряйте їхні дані, запам’ятовуйте їх. Якщо вам відомо про якісь випадки, пов’язані із шахрайськими діями, просимо негайно телефонувати до міліції. Конфіденційність гарантована! Віталій Харковищенко, старший інспектор Карлівського РВ УМВС України в Полтавській області
|