 На щотижневій апаратній нараді у голови Полтавської обласної державної адміністрації, що відбулася 31 травня, чимало часу було відведено проблемам виробників сільськогосподарської продукції. Зокрема, йшлося про виплату дотацій сільгоспвиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо
Як розповів виконуючий обов’язки начальника інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації Віталій Нелюба, в державі діє програма нарахування та виплати коштів податку на додану вартість підприємствам та фізичним особам, які займаються виробництвом молока та вирощують худобу на м’ясо. В області нараховують та виплачують такі дотації 26 переробних підприємств, в тому числі 17 м’ясопереробних та 9 молокопереробних. За 1 квартал 2010 року м’ясопереробні підприємства області перерахували 4,3 млн. грн. дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, в тому числі сільгосппідприємствам — 4,1 млн. грн., особистим селянським господарствам — 200 тис. грн. Молокопереробні підприємства перерахували 49,3 млн. грн., в тому числі юридичним особам — 27,8 млн. грн. та фізичним особам — 21,5 млн. грн. Загальна сума перерахованих дотацій за минулий рік склала 142,6 млн. грн. Виявлені у цій галузі й порушення, зокрема, — нарахування та виплати дотацій: в ТОВ «Глобинський мʼясокомбінат», КП «Полтавський м’ясокомбінат» та ТОВ «Миргородм’ясопром». Товаровиробникам донараховано дотаційних коштів в сумі 1,2 млн. грн. За двома випадками невиплати дотаційних коштів підприємством «Миргородм’ясопром» матеріали про їх стягнення в сумі 113,1 тис. грн. направлені в обласну прокуратуру. І хоча ця програма важлива для виробників, механізм нарахування і виплат має певні недоліки. Зокрема, переробні підприємства мають можливість занижувати закупівельні ціни, є проблеми і в частині контролю нарахування дотаційних коштів. Тому, на думку Віталія Нелюби, необхідно звернути на це увагу і удосконалити механізм реалізації програми. Не все просто і з прийманням продукції від виробників. У першу чергу це стосується молока, яке закуповують у населення. Так, молокопереробні підприємства часто користуються послугами посередників. А їм вигідніше закуповувати молоко «під дворами», оминаючи спеціальні заготівельні пункти. Відомий випадок, коли одного такого підприємця раптово перевірили після об’їзду одного лише села. За документами у нього в цистерні мало бути 320 літрів молока, а виявилося — на 70 літрів більше. Чоловік зізнався, що, виїжджаючи на маршрут, залив у цистерну 10 літрів звичайної води, ще на 18 літрів просто надурив селян, які здавали молоко. Що ж до решти — приймав, міряючи налитими доверху трилітровими банками. Здавав же продукцію на молокозавод не за об’ємом, а за вагою. Отже, на трьохтонному молоковозі посередник мав можливість додатково покласти до себе в кишеню близько 1500 гривень, обдуривши як селян, так і переробника. Звісно, в таких випадках марно говорити про високу якість сировини. Але, як не дивно, молокозаводи не повертають сировину, якість якої низька. Це, звісно, впливає і на кінцеву продукцію. Зокрема, росіяни знаходили у партіях українського сиру залишки антибіотиків, які могли там опинитися якраз із сировини. Розглянули на нараді й питання погашення заборгованості ЗАТ «Гадячсир» перед сільськогосподарськими товаровиробниками. Вона зараз складає 6,2 мільйона гривень. Заступник генерального директора ЗАТ «Гадячсир» Павло Дяченко проінформував, що ця заборгованість виникла через особливості розрахунків за продукцію, яку поставляють до Росії. Представник підприємства запевнив, що більша частина заборгованості буде погашена протягом найближчих двох тижнів. Ганна КОЗЕЛЬСЬКА,
Полтавщина
|
